29

На изображении может находиться: текст «змни до законодавства про публчн закупвл (законопроект №o 4394) сфері протоколи про админстративни правопорушення закупивель складае державна аудиторська служба проте: учасник не може повдомити дасу про порушення для початку монторингу дасу не мае повноважень розпочати монторинг та притягнути видповдальности недоброчесних замовникив, якщо Taki порушення попередньо були предметом розгляду антимонопольного KOMiTeTy судв відсутнй механзм притягнення недобросовсних замовникв до видповдальност як буде учасники можуть повдомляти дасу про замовниками порушення для початку монторингу вчинени дасу уповноважена на проведення повторного монторингу щодо порушень, які встановлени рішенням органу оскарження або суду, та притягнення до видповидальност недоброчесних замовникв деве реагування на порушення сфері публичних закупвель»

 

Законопроєкт № 4394, що передбачає посилення контролю та відповідальності за порушення недоброчесними замовниками законодавства у сфері публічних закупівель, сприятиме дієвому реагуванню на порушення. Такий висновок антикорупційної експертизи законопроєкту, яку провело Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Законопроєкт передбачає нову підставу для моніторингу публічних закупівель — за зверненням учасника. У разі ухвалення проєкту учасники закупівель зможуть повідомляти Державну аудиторську службу (ДАСУ) про вчинення замовником порушень, які встановлені Антимонопольним комітетом України (АМКУ) або в рішенні суду.

Проєкт визначає, що недоброчесний замовник, який декілька разів порушив законодавство у сфері закупівель щодо одного й того ж самого учасника, і це було встановлено судом або АМКУ, має бути притягнений до адміністративної відповідальності.

Такі умови зменшать кількість зловживань зі сторони замовника та сприятимуть розвитку добросовісної конкуренції в закупівлях.

Проте за результатами проведеної антикорупційної експертизи НАЗК виявлено корупціогенний фактор у положеннях проєкту Закону, який може бути усунутий у його остаточній редакції.

Так, у положеннях законопроєкту міститься правова конструкція оцінного характеру «недостатньо інформації» для підтвердження підстав порушення законодавства у сфері публічних закупівель для цілей початку моніторингу. НАЗК рекомендувало доопрацювати проєкт, розробивши чіткі вимоги до інформації, яка має бути подана для підтвердження того, що замовник порушив вимоги законодавства. Це допоможе уникнути безпідставних відмов у початку моніторингу з боку ДАСУ.

Детально з висновком антикорупційної експертизи НАЗК вказаного законопроєкту можна ознайомитися за посиланням ТУТ:

ТЕКСТ висновку:

Висновок антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників публічних закупівель»

Картка проєкту

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників публічних закупівель», реєстр. № 4394 від 17.11.2020 Ініціатор(и) законопроєкту: Маслов Д.В. Мета проєкту –  посилення контролю та відповідальності за порушення недобросовісними замовниками законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників публічних закупівель від недобросовісних замовників

 

Резюме антикорупційної експертизи

Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад належить до сфер з високим рівнем корупційних ризиків.

Враховуючи викладене, Національним агентством проведено антикорупційну експертизу проєкту Закону, який передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – проєкт Закону).

Так, наразі за вимогами чинного законодавства повноваження зі складення протоколів про адміністративні правопорушення у сфері публічних закупівель має виключно Державна аудиторська служба України (далі – ДАСУ). Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» факти таких порушень встановлює Антимонопольний комітет України та суди.

Однак Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає механізму притягнення до адміністративної відповідальності недобросовісних замовників за порушення законодавства у сфері публічних закупівель у випадках, коли такі порушення попередньо були предметом розгляду органом оскарженням та судами.

Натомість проєктом Закону запропоновано наділити органи фінансового контролю повноваженнями на проведення повторного фінансового моніторингу за зверненням учасника закупівлі про вчинення недобросовісним замовником порушень законодавства у сфері закупівель, які встановлені рішенням органу оскарження або суду та притягнення таких замовників до відповідальності.

Зазначене регулювання посилює правові стандарти для дієвого реагування на порушення у сфері публічних закупівель та застосування заходів відповідальності до недоброчесних замовників.

Водночас положення проєкту Закону потребують доопрацювання в частині використання правових конструкцій оціночного характеру.

 

Таблиця виявлених корупціогенних факторів

№ з/п Корупціогенні фактори
1 Використання правових конструкцій оціночного характеру

 

Опис виявлених корупціогенних факторів

 

1. Використання правових конструкцій оціночного характеру

Проєктом Закону пропонується ч. 2 нового п. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» доповнити абзацом із застосуванням правової конструкції оціночного характеру «недостатньо інформації» для підтвердження підстав порушення законодавства у сфері публічних закупівель  замовником, його керівником, службовою (посадовою) особою, уповноваженою особою замовника або іншими особами, яку надає учасник закупівлі.

У такому випадку рішення про початок процедури моніторингу процедури закупівлі орган фінансового контролю не приймає.

Зазначена правова конструкція є оціночною та такою, що створює корупційні ризики в частині довільного прийняття органом державного фінансового контролю рішення про відмову в початку моніторингу.

 

Рекомендація НАЗК:

деталізувати вимоги до інформації, яка має бути подана на підтвердження порушення замовником вимог  законодавства у сфері публічних закупівель.

 

Висновок:

проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наведеної рекомендації.

 

 

В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції                                             Роман СУХОСТАВЕЦЬ