17

Стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 818/2225/17 та встановив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

Обставини справи

Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Сумській області звернулось до суду з позовом до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просило:

– визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Сумській області для будівництва багатоквартирних житлових будинків площею;

– зобов`язати Сумську міську раду розглянути на пленарному засіданні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Сумській області та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства України.

 Постановою Сумського оружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Сумського окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Сумській області задоволено.

 Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем не зазначено яким чином Сумською міською радою визначено повноваження щодо погодження меж земельної ділянки, як суміжного користувача землями, що належать територіальній громаді.

Суд зазначив, що кадастрові зйомки проводиться з метою опису точних меж земельних ділянок для того, щоб особи, які мають правоустановчі документи на право користування земельною ділянкою, могли встановити межі земельної ділянки відповідно до правоустановчих документів. Саме для встановлення меж і проводяться кадастрові зйомки.

Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, вона призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі надання земельної ділянки

При цьому, відмова суміжного власника в погодженні меж не є підставою для позбавлення іншого землекористувача його прав на земельну ділянку чи на користування нею.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (Інструкція № 376).

Згідно із пунктом 3.12 Інструкції № 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

ВС підкреслив, що аналіз зазначених норм свідчить, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

При цьому стаття 198 Земельного кодексу України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа – акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, вона не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як  і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки не може слугувати підставою для відмови у затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

ВС підкреслив, що судовим рішенням у справі № 591/2039/17 встановлено, що матеріали проекту землеустрою за своїм переліком відповідають вимогам статті 50 Закону України «Про землеустрій».

Враховуючи, що відповідачем в оскаржуваній відмові не обґрунтовано, яким чином відсутність його підпису впливає на виникнення у позивача права користування земельною ділянкою або яким чином не погодження меж з Сумською міською радою унеможливлює користування земельними ділянками в межах встановлених правовстановлюючими документами, та те, що жодних посилань на порушення прав та інтересів територіальної громади користуванням позивачем земельною ділянкою відповідачем не зазначено, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку визнавши протиправним та скасувавши  рішення Сумської міської ради в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Сумській області для будівництва багатоквартирних житлових будинків та зобов`язавши Сумську міську раду розглянути на пленарному засіданні питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Сумській області та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості: покрокова інструкція.

Також ми повідомляли, що ВС висловився щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.