Управління Держпраці у Миколаївській області пояснило, як правильно оформлювати трудові відносини в межах фермерського господарства.
Як зазначається в частині 1 статті 3 Закону України «Про фермерське господарство» (далі — Закон №973), до членів фермерського господарства можуть належати зокрема чоловік, жінка, їхні батьки, діти, яким виповнилося 14 років, інші члени родини та їхні родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, а також визнають положення установчого документа цього фермерського господарства і дотримуються цих положень.
До членів фермерського господарства не можуть належати ті особи, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом).
Трудові відносини в межах фермерського господарства регулює стаття 27 Закону №973, згідно з якою ці відносини базуються на праці його членів.
У разі виробничої потреби фермерське господарство може залучати до роботи інших осіб за трудовим договором (контрактом).
У фермерському господарстві трудові відносини його членів регулюються Статутом, а трудові відносини осіб, залучених до роботи згідно з трудовим договором (контрактом), регулюються законодавством України про працю.
Трудові відносини членів фермерського господарства, що організоване фізичною особою — підприємцем, визначаються на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства відповідно до пункту «д» частини 5 статті 81 Закону № 973.
Громадянин визнається суб’єктом господарювання, якщо він здійснює підприємницьку діяльність на підставі його державної реєстрації як підприємця без статусу юридичної особи згідно з частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України.
Трудовий договір з членами фермерського господарства укладати не треба; про це зазначається в листі Мінсоцполітики від 14.06.2017 р. № 306/0/22-17.
Управління Держпраці у Миколаївській області додатково зазначило, що ч. 4 ст. 27 Закону № 973 встановлюється, що ведення трудових книжок членам фермерського господарства та видача цих книжок здійснюються відповідно до законодавства України про працю. Пункт 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Мінпраці, Мінюсту, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, визначає, що трудові книжки мають вестися також для осіб, що є співвласниками (або власниками) підприємств, селянських (або фермерських) господарств, за тієї умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Тож, якщо члени фермерського господарства добровільно зареєструються як платники єдиного внеску, на них у загальному порядку будуть заведені трудові книжки. Згідно з п. 7.10 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, що затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 № 189, визначений дохід має розподілятися між членами господарства пропорційно їхньому трудовому внеску і має використовуватися для визначення заробітку, а також для утримань і відрахувань на соціальні заходи у відповідності до чинного законодавства.
Таким чином, члени господарства за свою працю в господарстві будуть отримувати не заробітну плату, а частину чистого прибутку, який отримає господарство (тобто доходу за вирахуванням всіх витрат, що будуть пов’язані з отриманням цього доходу, а також за вирахуванням сплачених податків).