10

У Ради дійшли руки до вирішення проблеми з оголошенням підозрюваних у міжнародний розшук.

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект № 2164 від 20.09.2019 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв’язку із здійсненням спеціального досудового розслідування».

Проектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, пропонується визначити:

А) Дві підстави для оголошення розшуку підозрюваного (зміни до ст. 281 КПК):

1) якщо «місцезнаходження підозрюваного невідоме»;

2) якщо «підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та існують обґрунтовані підстави вважати, що він виїхав та/або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України».

Б) Можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його обрання за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 281 КПК України (зміни до ст. 193).

В) Що у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 281 КПК України, строк дії ухвали не зазначається та розмір застави не визначається.

Г) Визначити підставами для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження (зміни до ст. ст. 139, 2971, 323):

« – ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду;

– винесення постанови про оголошення підозрюваного, обвинуваченого у розшук з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 281 КПК України».

Д) Визначити, що у клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування, серед іншого зазначаються відомості (зміни до ст. 2972):

« – про наявність постанови про оголошення розшуку підозрюваного з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 281 цього Кодексу;

– щодо ухилення підозрюваного від явки на виклик слідчого, прокурора чи суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та наявності достатніх даних про його виїзд та/або перебування в іншій країні чи на тимчасово окупованих територіях України».

Е) У зв’язку з початком операції Об’єднаних сил на виконання Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у відповідних статтях КПК слова «антитерористичної операції» доповнити словами «чи операції Об’єднаних сил».

Є) Викласти у новій редакції абзац восьмий пункту 20-1 розділу ХІ “Перехідні положення”. Зокрема, поряд із вже існуючою нормою про можливість завершення за правилами вказаного пункту кримінальних проваджень, які вже передані до суду, пропонується передбачити можливість завершити кримінальні провадження, у яких були винесені ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування, проте вони не були ще передані до суду.

Чим депутати обґрунтовують необхідність прийняття законопроекту.

Проект Закону необхідний для того, щоб отримати можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які виїхали з України чи перебувають в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України.

Практика застосування інститутів «спеціального досудового розслідування» та «спеціального судового провадження» засвідчила наявність норм кримінального процесуального законодавства, які певною мірою перешкоджають затриманню таких осіб.

Так, КПК України передбачає обов’язкове оголошення особи у міжнародний розшук для початку здійснення спеціального досудового розслідування чи судового провадження, застосування запобіжного заходу у питаннях екстрадиції.

З незалежних від органів досудового розслідування України обставин Інтерпол відмовляє у задоволенні запитів про оголошення у міжнародний розшук осіб, мотивуючи здебільшого такі свої рішення наявністю ознак політичного переслідування. 

Суди, у свою чергу, пов’язують оголошення у міжнародний розшук не з моментом винесення постанови про розшук, а з моментом виставлення Інтерполом «червоної карти» та, як наслідок, відмовляють у задоволенні клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження, посилаючись на недоведеність обставин оголошення підозрюваного, обвинуваченого у міжнародний розшук.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначило, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки запропоновані ним зміни до КПК містять корупційні ризики, що дозволить у будь-якому кримінальному провадженні провести спеціальне досудове розслідування чи спеціальне судове провадження без участі і навіть без відома підозрюваного, обвинуваченого (наприклад, шляхом його оголошення у державний розшук) за відсутності реальних підстав для цього.

Критику ГНЕУ викликана, перш за все, відмовою від формулювання «оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук» (стаття 139 КПК про наслідки неприбуття на виклик підозрюваним, обвинуваченим), із заміною його формулюванням «розшук з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 281 цього Кодексу».

При цьому в пункті 2 частини першої статті 281 КПК (у редакції проекту) йдеться про оголошення розшуку підозрюваного на тій підставі, що він ухиляється від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду та існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний виїхав до іншої країни або до тимчасово окупованих територій України.

На думку Головного управління, запропонований у таких змінах підхід дозволить у будь-якому «потрібному» кримінальному провадженні провести спеціальне досудове розслідування чи спеціальне судове провадження без участі і навіть без відома підозрюваного, обвинуваченого (наприклад, шляхом його оголошення у державний розшук) за відсутності реальних підстав для цього.

Адже під «обґрунтованими підставами», про які йдеться у законопроекті, можна, внаслідок невизначеності цього поняття, розуміти, зокрема, й факти, які насправді не підтверджують знаходження підозрюваного чи обвинуваченого за межами України. В цьому сенсі оголошення підозрюваного у міждержавний чи міжнародний розшук є певною гарантією законності та обґрунтованості процедури спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, від якої небажано відмовлятись.

Запропоноване у проекті формулювання «обґрунтовані підстави вважати» є оціночним поняттям, яке, принаймні у даному випадку, дає надто широкі можливості для довільного тлумачення.

Крім того, ГНЕУ вважає, що питання про «обґрунтованість» підстав для здійснення спеціального досудового розслідування в будь-якому разі має вирішуватись слідчим суддею, який повинен мати право відмовити у клопотанні, якщо відповідні підстави не видаються йому «обґрунтованими».

ГНЕУ також висловило думку, що відсутність в процесуальному законі норми про необхідність підтвердження факту оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук при вирішенні питання щодо здійснення спеціального досудового розслідування створить підґрунтя для порушення прав підозрюваного у кримінальному провадженні.

Доповнення проекту імперативним приписом про те, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про оголошення його у розшук з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 281 цього Кодексу, розмір застави не визначається (див. абзац 2 частини четвертої статті 183 КПК в редакції проекту). Управління вважає це зайвим як таке, що не несе додаткового змістовного навантаження, а лише ускладнює сприйняття чинних норм КПК.

По-перше, особа не може виконати певні вимоги у тому разі, коли вона про них не знає.

По-друге, навряд чи інша особа буде вносити заставу, наперед знаючи, що підозрюваний, обвинувачений порушує покладені на нього обов’язки. Відтак є очевидним, що у разі оголошення особи у розшук застава їй не визначається.

Раніше суддя Вищого антикорупційного суду розповідала, що у КПК досі не вирішено питання з оголошенням підозрюваних у міжнародний розшук.

Також було ухвалено Закон про відрядження поліцейських у державні органи та заклади освіти.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.