Опис
Позовна заява про стягнення аліментів про стягнення аліментів (після розірвання шлюбу)
Варіант позову коли позивачу відомо місце роботи відповідача та його заробітна платня.
Коментар:
Відповідно до вимог ст. 27 Цивільно-процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до ч.1 ст.28 Цивільно-процесуального кодексу України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Аліменти на дитину це обов’язок утримання у визначених законом випадках одним із батьків. Аліменти стягуються за домовленістю батька і матері, або примусово – за рішенням суду.
Стаття 27 Конвенції ООН про права дитини, а також ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» гарантує дітям право на гідний (належний) рівень життя. Пряма відповідальність за створення належних умов, в рівній мірі лежить на батьках, оскільки згідно норм сімейного законодавства батько і мати мають рівні права та обов’язки по відношенню до дітей.
Аліменти є власністю дитини. Батьки розпоряджаються аліментами виключно в інтересах дитини. Дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами.
Аліменти це кошти для харчування, одягу та інші побутові потреби, які закон зобов’язує виплачувати одного з подружжя іншому.
Одним із способів захисту інтересів дитини є його фінансове утримання після розлучення. Аліментні зобов’язання виникають з моменту народження дітей – до їх повноліття (18 років або до 23 років у окремих випадках). Сімейним кодексом передбачена можливість зменшення та збільшення розміру аліментів.