Загальні аспекти

Правові наслідки припинення зобов’я-зання регламентовано главою 50 Цивільного кодексу. Відповідно до частини першої ст. 605 цього Кодексу зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Правоприпиняючий юридичний факт у формі договору про прощення боргу є одностороннім, тобто кредитор після укладення такого договору набуває обов’язку простити борг, а боржник — право погодитися з прощенням боргу та не виконувати зобов’язання. Водночас боржник може не погодитися з прощенням кредитором боргу та виконати зобов’язання за основним договором. Це означає, що обов’яз-ковим моментом прощення боргу, який оформлюється договором, є наявність згоди боржника.

Рішення про прощення боргу може бути оформлено відповідним договором. Цивільний кодекс не містить вимог щодо форми зазначеного правочину, у зв’язку з чим сторони при його укладанні можуть керуватися вимогами статей 206 — 209 і 654 цього Кодексу, які регулюють суспільні відносини з приводу обрання форми правочину.

Статтею 605 Цивільного кодексу встановлено, що прощення боргу можливе лише за умови, коли звільнення кредитором боржника від його обов’язків не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Йдеться про випадки, коли внаслідок прощення боргу зміна майна кредитора негативно вплине на права осіб, які претендують на одержання задоволення за рахунок цього майна за зобов’язаннями з кредитором. Найбільш чітким з точки зору забезпечення захисту прав третіх осіб на майно кредитора, який прощає борг, є здійснення процедури визнання такого кредитора неплатоспроможним.

Зазначимо, що згідно з положеннями Цивільного кодексу прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну позов-ної давності, тобто трьох років, у разі, коли йдеться про загальний строк (частина перша ст. 257), або іншого, збільшеного за домовленістю сторін, терміну (частина перша ст. 259). Якщо термін позовної давності закінчився, то прощення боргу не має практичного значення, оскільки такі борги обома сторонами взаємовідносин списуються.